Класним керівникам

Заповіді класного керівника
1. Любити дітей - значить розуміти їх! Щоб розуміти їх, треба зрозуміти себе.
2. Я чекаю осені, щоб зустріти своїх «важких», войовничих, дивних, добрих і веселих» учнів. Я не лише всім їм бажаю щастя, я все роблю для того, щоб вони були щасливі.
3. Головний принцип - Любити! Розуміти! Приймати! Співпереживати! Допомагати!
4. Я хочу бути для своїх учнів значимою, цікавою, розумною, тактовною, доброю, чесною, принциповою, справедливою - тоді їм зі мною буде добре, і, перш ніж помилитися, вчинити неправильно, вони зупиняться, згадавши мене.
5. Я хочу пробудити в них любов до знань, поклоніння творчості і несамовите бажання творити самим, веселе і радісне відчуття життя, готовність допомогти собі й іншим. Я не хочу підміняти їх важкі рішення своїми. Хай ідуть дорогою випробувань і отримують справжнє задоволення від маленьких своїх перемог.
6. Головне - привчити дітей до самостійної роботи, до впевненості в собі, до уміння, бажання і здатності думати.
7. Я заново проживаю з дітьми свою юність, мені з ними добре і весело. Я молодію душею і віддаю їм тепло свого серця.
8. Допомогти кожному знайти свій шлях, повести дітей дорогою успіху, навчити їх мистецтву успішного життя, роботи, творчості — моє завдання.
9. Головний вихователь - життя, основний вихователь - сім'я. Мені залишається зв'язати перше з другим і щось додати від себе.
10. Хай кожен мій учень із задоволенням ходить у свій клас, із задоволенням вчиться, любить свою сім'ю, прагне до всього нового і цікавого і поважає в собі і в інших  людину.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.
2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.
3.Демонтруйте результати діяльності студента чи учня, що можуть зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість молоді в собі, почуття самостійності. Хваліть дитину групи ризику частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...
4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.
5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашого вихованця.

Робота з неблагополучними сім’ями.

Економічні і соціальні труднощі, політичні конфлікти і нестабільність в державі призводить до ускладнення проблем, що стоять перед сім’єю. Все частіше і частіше спостерігаються складні процеси деградації сімейного способу життя, зниження престижу сім ї, зростає кількість розлучень і насильства в сім ї.  Сімейне неблагополуччя викликане перш за все причинами мікросоціального і мікросоціального характеру.

Неблагополучні сім ї – це ті сім ї, які частково або повністю втратили свої виховні можливості з певних причин. В результаті цього в таких сім’ях складаються несприятливі умови для виховання дитини. До таких сімей належать сім ї  де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, мають конфлікти з законом і низький  морально-культурний рівень. Тут постійно присутні конфлікти між батьками і дітьми, виникають непорозуміння, неправильно будуються взаємини між членами сім’ї. В неблагополучній сім’ї постійно порушуються певні педагогічні вимоги та права дитини. Часто діти потерпають від насильства. Сім’ї, у яких відносини між дорослими і дітьми побудовані на насильстві, входять в групу ризику. Насильство над матір’ю сприяє тому що в дитини виникають різні психічні розлади, порушення розвитку і соціалізації дитини. Діти, які виховуються в такій, несприятливій атмосфері, згодом стають, або жертвами  насилля, або самі чинять насильство над близькими, рідними, однокласниками.

Дитину виховує, перш за все, сім’яі батьки є зразком для дитини. Тому вчителям, класним керівникам треба працювати і з дітьми і з їх батьками. На початку навчального року, як правило виявляються неблагополучні сім’ї. Вони розподіляються на декілька типів:

·        Сім’я де є неадекватні відносини між батьками і дітьми;

·        Сім’ї залежні від алкоголю, наркоманії;

·        Педагогічно неспроможні сім’ї;

·        Асоціально-аморальні сім’ї;

·        Кримінально-аморальні сім’ї;

·        Кофліктнісім’ї;

·        Легковажні сім’ї; та інші.

Виявити такі сім’ї можна за допомогою анкетування батьків і дітей. Добрі наслідки дасть відвідування сімей класними керівниками, під час яких складаються акти відвідування, сім’я ставиться на облік. На неблагополучнусім’ю заводиться картка, де є відомості про батьків, домашня адреса, вказується причина постановки на облік, відстежується мікроклімат в сім ї, ставлення до виховання і навчання дитини і до школи в цілому. Потім  складається план роботи з неблагополучними сім’ями та план роботи щодо підтримки сім’ї.

Педагогічний колектив школи повинен працювати над створенням системи взаємодії вчителів,учнів і батьків у процесі становлення особистості. Перш за все повинна бути встановлена атмосфера довіри у дітей і батьків щодо здійснення процесу виховання, формування зацікавленості їх у здійсненні  виховного процесу, виховання почуттів особистої відповідальності за створення умов виховання і перебування в сім’ї дитини, а також безпосередня участь батьків в її добрих починаннях.

З метою профілактики та корекції неблагополучних сімей, в школі проводяться батьківські лекторії. Основними формами роботи таких лекторіїв є:

·        Лекції, бесіди,співбесіди;

·        Зустрічі з цікавими людьми: психологом,працівниками юстиції та правоохоронних органів;

·        Обмін досвідом виховання в сім’ї;

·        День відкритих дверей для батьків;

·        Тестування, анкетування,

·        Педагогічні практикуми, засідання, тренінги;

·        Спільні вечори, родинні свята та багато іншого.

Дуже добре залучати неблагополучні сім’ї до спільної діяльності. Це такі заходи як:

·        Акції « Милосердя», « шкільне подвір’я;Акція « Ветерани поряд»

·        Змагання; екскурсії,;

·        Дні довір’я;

·        Виставки дитячих робіт;

·        Фестивалі, конкурси;

·        Ремонтні роботи;

·        Висадка дерев,

·        Прибирання парку та сільських вулиць.

Під час проведення таких заходів створюється сприятлива атмосфера у спілкуванні вчителів, батьків і громадськості. Батьки залучаються до співпраці і участі у житті школи, починають цікавитися життям своєї дитини, намагаються спільно з нею діяти.

Під пильним наглядом повинні перебувати сім’ї де є діти під опікою, та багатодітні сім ї. В результаті якихось трагічних обставин діти залишаються без батьків і опіку над ними беруть рідні, бабусі і дідусі. Жалість, або дорікання опікунів призводять до того, що дитина поводиться неадекватно, вдається до бродяжництва. Багатодітні сім’ї мають проблеми саме з багатодітністю: заниження самооцінки і благополуччя дитини, що може призвести до сварок, непорозуміння і насилля в сім’ї. Також уваги потребують неповні сім’ї. Тут дуже часто, відсутній сприятливий психологічний клімат. Мати зганяє зло на дітях, проявляючи при цьому жорстокість, звинувачує дитину у всіх негараздах . Дитина відчуває образу, свою неповноцінність, пригніченість і нерідко звинувачує себе у розпаді сім ї. З такими сім’ями плануються і проводяться певні види роботи.

Плануючи і організовуючі роботу з неблагополучними сім ями треба дотримуватися деяких правил:

1.     Не звинувачувати сім’ю;

2.     В продовж тривалого часу підтримувати контакт з сім’єю;

3.     Знаходити індивідуальний підхід до кожної сім’ї;

4.     Поважати всіх членів сім’ї;

5.     Правильно будувати відносини між сім’єю і вчителем;

6.     Використовувати широкий спектр методів і прийомів у роботі з сім’єю;

7.     Вірити в сім’ю і кінцевий результат.

Не завадить знати правила спілкування з батьками з неблагополучної сім’ї. Прийшовши в сім’ю пам’ятайте що треба:

·        Уникати категоричного тону, бо це може дратувати і ображати;

·        Бути тактовними, ввічливими, не втручатися в життя сім’ї;

·        Посміхатися,мати добрий настрій при вирішенні проблем;

·        Опиратися на добрі риси дитини;

·        Вірити, що все буде добре і переконати в цьому батьків;

·        Використовувати народну педагогіку;

·        Стати другом, а не ворогом цієї сім’ї.

Слід знати і пам’ятати, що сімейне благополуччя визначається не матеріально-економічною забезпеченістю сім’ї, її прибутками, а високим рівнем внутрісімейної духовності, моральності, задоволення потреб всіх членів сім’ї. І дуже часто забезпечені сім’ї потрапляють у групу ризику, бо на першому місці тут стають гроші, а вже потім порозуміння, взаємодопомога і взаємоповага, людяність, доброта, чуйність, розуміння сімейного виховання. І від цього потерпають діти. Тому завданням кожного педагога є виявлення таких сімей і використовуючи різні методи і підходи, допомогти сім ї вийти з кризового становища, підказати як побудувати правильні відносини між членами сім ї, як уникнути серйозних помилок і прорахунків у сімейному вихованні. Пам’ятайте, що неблагополучність – легше попередити, аніж потім викорінювати.

Додатки.

Анкети для діагностики  проблем насилля в сімї і школі.

І. Анкети для учнів старших класів

1.     Чи вважаєте ви насиллям:

А) побиття іншої людини; Б) моральне приниження іншої людини;

В) безпідставне залякування іншої людини;

Г) ігнорування почуттів іншої людини;

Д) обмеження свободи вибору іншої людини;

Є) безпідставне вимагання грошей від іншої людини.

2.     Чи доводилося вам переживати насилля? Якщо так, де саме і від кого?

А) вдома від батька; Б) вдома від матері; В) в громадських місцях; Г) в школі від ровесників; Д) в школі від учителів; Є) в школі від старших учнів.

3.     Чи ви самі чинили будь-коли насилля щодо інших людей? Якщо так, яке саме:

А) фізичне насилля;

Б)залякування;

В) безпідставне вимагання грошей;

Г) приниження;

Д) ігнорування почуттів;

Є) обмеження свободи вибору.

II. Анкета для учнів 4-7 класів

1.     Чи знаєш ти, що таке насилля?

А) так; Б) ні;В) приблизно.

2.     Чи розмовляв хтось про насилля? Якщо так. То де саме:

А) вдома; Б) у школі.

3.     Чи доводилося тобі переживати насилля? Якщо так, де саме і від кого?

А) вдома від батька;

Б) вдома від матері; В) в громадських місцях; Г) в школі від ровесників; Д) в школі від учителів; Є) в школі від старших учнів.

4.     Що ти відчував тоді, коли від тобою чинили насилля?

А) образу; Б) біль;В) ненависть до кривдника;

Г) бажання помститися;

Д) розчарування;

Є) власну слабкість;

Ж) щось інше (вкажи).

5.     Чи ти сам колись чинив насилля над іншими?

А) так; Б) ні; В) не знаю, чи було це насилля.

6.     Якщо так, то що ти відчував після того?

А)задоволення; Б) почуття провини;В)  Більш не хотів би цього робити;

Г) вважаєш, що нічого страшного в цьому немає.

Анкета "Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?"

1.     Чим цікавиться ваша дитина?

2.     В якому віці вона навчилась читати і писати?

3.     Якому заняттю надає перевагу?

4.     Як часто дитина ставить вам запитання?

5.     На які теми любить фантазувати ваша дитина?

6.     Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось проблем?

7.   Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні завдань та вирішенні проблем?

 8.Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного виду діяльності? У чому вони проявляються?

9.Коли саме було виявлено ці здібності?

Анкета "Батьки як вихователі"

1.     Як ви розумієте вислів "батьківський обов'язок"?

2.       Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається лише хтось один із батьків?

3.     Скільки часу протягом тижня ви проводите разом з дитиною?

4.     Які традиції вашої сім'ї?

5.     Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми?

6.     Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові?

7.     Чи часто ви спілкуєтеся зі своїми дітьми?

8.     Чи зважаєте ви на смаки та уподобання своїх дітей?

9.     Як змінюєте ви стиль стосунків із дітьми в міру їх підростання?

10.Чи користуєтесь ви у дітей авторитетом? Як ви утверджуєте свій авторитет?

Анкета  для вивчення умов сімейного виховання

                ( підкреслити)

1.     Які методи у вихованні дитини ви застосовуєте частіше всього: особистий приклад, вимоги, переконання, покарання, заохочення.

2.     Чи дотримуєтеся ви єдиних вимог до дитини: так,  ні,  іноді.

3.     Які види заохочення ви використовуєте: похвала, схвалення вчинку, купівля іграшки чи книжки.

4.     Караєте ви дитину фізично: так, ні, іноді.

5.     Позитивно діє на дитину вибрана вами міра покарання: так, ні, іноді.

6.     Довіряє вам дитина, чи ділиться з вами секретами: так, ні, іноді.

7.     Контролюєте ви свою поведінку заради виховання дитини: так, ні, іноді.

8.     Поважаєте ви дитину як особистість: так, ні, іноді.