Педради

Комплексні заходи виховного характеру з учнями, що мають низьку успішність.

Розвиток соціально-педагогічної роботи в Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних підходів до роботи з дітьми та підлітками, що мають низьку успішність, значними змінами та новаціями в цій сфері.

Вільний та всебічний розвиток особистості є не тільки високим соціальним ідеалом, але й важливою умовою становлення суспільства, яке орієнтується на універсальні, гуманістичні та демократичні цінності.

З кожним роком діти все більше і більше втрачають інтерес до навчання, мало, або зовсім, не читають, не цікавляться тим що їх оточує. Багато таких сімей, де батьки не звертають уваги на успішність дітей, на те чим вони займаються у вільний час, головне щоб були не голодні і одягнуті. Є у нас неблагополучні сім’ї. Діти з таких сімей мають малий запас слів, малорозвинену мову, порушену психіку. І саме тому вони не можуть належно  вчитися. У нас багато неповних сімей. Саме тут не хватає дитині уваги і любові одного із батьків. Така дитина відчуває себе невпевнено, а звідси  і низька успішність .

      Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе, тому виховна робота повинна сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя. Ми повинні виховати грамотного і всебічно розвиненого громадянина своєї країни..

Якість навчально-виховного процесу школи, підвищення його результатів залежать від організації навчально-виховної роботи. Педагогічним колективом нашої  школи багато уваги приділяється виявленню психологічних факторів неуспішності у навчанні та їх впливу на встановлення самооцінки учня, розкриттю психологічних умов оптимізації розвитку особистості дитини з низьким рівнем навченості.

Не малу роль  у подоланні низької успішності учнів відіграє класний керівник. Саме класний керівник .

·        створює сприятливі умови для індивідуального розвитку і формування особистості учнів;

§  допомагає учням у навчальній діяльності, з’ясовує причини неуспішності, забезпечує їх усунення;

§  створює умови для розвитку обдарованих дітей, вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси;

§  з’ясовує ступінь працездатності,  пізнавальної діяльності, інтелектуальних можливостей школярів,  що вимагають особливої педагогічної уваги;

§  проводить колективні творчі справи, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, свята, конкурси.

§  є передусім організатором позакласних виховних заходів.

§  є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.

Кожен класний керівник сприяє:

§  розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками;

§  здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об’єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання;

§  самовихованню і саморозвитку особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання;

§  створенню сприятливих мікро- середовища і морально-психологічного клімату для кожного в класі;

§  покращенню умов і усуненню недоліків в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їх успішність.

Важливу роль  відіграє позакласна робота та культурно-дозвіллєва діяльність.

Позакласна виховна робота —це різноманітна діяльність учителів-предметників,класних керівників  спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування   Позакласна виховна робота повинна бути спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.   Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній , суспільній спрямованості , ініціативності та самодіяльності учнів .

В організації культурно-дозвіллєвої діяльності школярів сьогодні виділяють такі основні методи:

·         Методи гри й ігрового тренінгу. Гра – самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.

·         Методи театралізації. Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить учнів з різноманітними сюжетами життя.

·         Метод змагання. Змагання – внутрішня „пружина” розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.

·         Метод рівноправного духовного контакту. Він заснований на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних”.

·         Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, – це ситуація що спеціально створюється вихователем.

·         Імпровізація – дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації – це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку.

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

Немаловажливу роль відіграють різноманітні форми та методи роботи з періодичною пресою які передбачають, зокрема, колективне читання й обговорення чергового номера газети, огляд газет з певної теми, використання їх матеріалів на політінформаціях тощо. Передусім необхідно дізнатись, які газети передплачують учні, як вони їх читають, з ким і як обговорюють прочитане, що цікавить їх найбільше. Можна запланувати обговорення з учнями окремих матеріалів з газет, виготовлення альбомів з газетних вирізок, ознайомлення школярів з роботою місцевої друкарні й редакції та ін.
Випуск стінної газети —така діяльність сприяє розвитку спостережливості, вміння аналізувати, визначати власну позицію щодо фактів і явищ життя,  дбає також про культуру мови, стиль викладу.
Без перебільшень, першою школою сучасного школяра стали телеекран, кіно і комп’ютер. Дані соціологічних досліджень свідчать, що дві третини вільного часу він проводить перед екраном телевізора стільки ж часу, скільки й у стінах школи. Враховуючи вікові особливості дітей, у молодших школярів за допомогою перегляду фільмів-казок і мультиплікаційних фільмів формують уявлення про «добро» і «зло», відповідне ставлення до них. Учитель покликаний допомогти учням глибоко і критично сприймати побачене на екрані, правильно оцінювати події, явища, героїв, що сприяє виробленню правильних уявлень про норми і правила поведінки.
Під час обговорення кінофільму створюються сприятливі умови для відвертої розмови, з'ясування позиції кожного учня. Педагог має можливість привернути їх увагу до проблем соціально-правового характеру, формувати почуття поваги до закону, непримиренність до правопорушень тощо. Під час таких заходів у дітей розвивається мова, уявлення, пам’ять. Вони вчаться давати характеристику героям, висловлювати своє відношення до них, а також наслідувати їх. Така робота спонукає в учнів інтерес до літератури, до мистецтва.
Виховна робота передбачає екскурсії на підприємства, в музеї, на виставки . З учнями середнього шкільного віку влаштовують близькі прогулянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також одноденні походи. Це вчить дітей бачити прекрасне, розвиває інтерес до історії, орієнтує на певні цінності.
Учні проявляють особливий інтерес до змагальних видів роботи: конкурс, вікторина, олімпіада, гра та ін  Їм подобається те, що під час проведення кожного з цих заходів вони можуть проявити ініціативність, творчість, дух змагання, допитливість, прагнення знати і вміти більше за інших. Все це сприяє кращому запам'ятовуванню та практичного застосування того матеріалу, який використовується в цих заходах. Захоплюючі заходи дозволяють залучати у позакласну роботу навіть самих пасивних учнів. В учнів з'являються дисциплінованість і відповідальність, допитливість по відношенню до навчальних занять і підвищення працездатності на уроках, доброзичливість, товариство.

Найпоширеніші форми масової виховної роботи — це читацькі конференції, вечори, зустрічі, кінофестивалі.

Читацька конференція — важливий засіб пропагування художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі.

Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у виборі теми, запрошують гостей, оформляють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність, підбирають кінофільми тощо.

Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації виховання учнів, це цікавий і живий засіб роз'яснення школярам різноманітних питань внутрішнього і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо…

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання. Воно має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. Бібліотекарю, треба взяти на замітку учнів ( особливо молодших класів), які слабо читають, або не проявляють цікавості до літератури і грамотно спланувати роботу з ними. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюблені твори. Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги. Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психологічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, що книги постійно в полі зору учнів. Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемно. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Наші учні займаються народно-прикладним мистецтвом,вишивають, виготовляють різні вироби своїми руками, грають на музичних інструментах,малюють,колекціонують марки, монети, художні листівки, мінерали, плакати тощо. Колекціонування позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість.  Ми навіть, часто і не знаємо чим захоплюються наші учні.. Але дуже корисною може бути організація в класі виставки і огляду колекцій, які є в них. Це дасть змогу учневі самоствердитись, повірити в свої сили, розвинути інтерес до того що він робить. Вчителям це дасть змогу, подивитися на невстигаючого учня зовсім іншим поглядом, допомогти йому здобути нові знання, зарекомендувати себе як творчу людину.

Особлива увага у виховній роботі повинна приділятися  інформатизаційній діяльності школярів. Створення буклетів, роликів соціальної реклами, презентацій, сценаріїв сприяють  розвитку інтелектуального потенціалу учня, формують уміння самостійно здобувати потрібну інформацію, здійснювати  різноманітні види самостійної діяльності з обробки інформації. Актуальність інформатизації позаурочної діяльності школярів пов'язана з тим, що вміння вести пошук і відбір інформації є запорукою успішності на уроках.

При правильній організації виховної  работи з учнями  можна очікувати таких результатів:

·        Підвищується активність учнів;

• “слабкі” учні відчувают впевненість в своїх силах;
• “сильні” учні відчуваютьт необхідність і користь в допомозі товаришу.;
• розвиається вміння  взяти відповідальність на себя,
• виробляється потреба самостійно вирішувати  невеликі, але ж  все таки проблеми самостійно  досліджувати їх,
• учні прагнуть аргументувати свої рішення;
• легше засвоюють прогарамний матеріал
• розвивається мова, логічне мислення,
• розвиваються дружні відносини
• формується відповідальне ставлення до роботи
• виробляється вміння працювати з різними джерелами інформації,
• вміння організовувати не тільки свою роботу, а й  работу інших.

 Треба пам’ятати що дозвілля, як ніяка інша діяльність, надає можливість учневі усвідомити себе особистістю, індивідуальністю, самоствердитися, розвинути свої інтереси та здібності та одночасно усвідомлювати себе частиною колективних спільнот.